Увійти Зареєструватися

Вхід до Вашої сторінки

Логін
Пароль *
Запам'ятати мене

Кращі практики роботи у громаді

Ми покликали 10 найкращих ініціатив України, які здійснили вагомий вплив на покращення якості життя в громаді, згуртували людей і досягли вражаючих результатів. Головна мета цієї виставки – переконати інших учасників Форуму, що навіть у мовах сьогоднішньої України можливо здійснити реальні зміни на краще в громаді, якщо об'єднувати людей та спільно працювати заради загального блага.

 

ДИВОВИЖНІ

Навіть невеликі справи мають значення: вкрутити лампочку у своєму під’їзді, привітатись з сусідом, не залишити сміття після пікніку з друзями. Такі маленькі позитивні дії свідомих громадян і є основними «інгредієнтами» процвітання країни, а реальні позитивні зміни настають лише тоді, коли в суспільстві є усвідомлення та готовність кожного нести персональну відповідальність. Так вважають активісти громадської ініціативи «Дивовижні». Спочатку вони були такими собі «піонерами» чи «феями», які «творили добро» - прибирали сміття, ремонтували, змінювали простір, але скоріше «ЗА» чи «ДЛЯ» інших, а не «РАЗОМ» зі спільнотою. Швидко усвідомили, що важливіше розвивати у людей проактивну позицію та персональну відповідальність за зміни в країні. Лідер «Дивовижних» Марія Насєдкіна підкреслює: «Зараз ми не лише самі щось робимо корисне, а й передаємо досвід та інструменти активного громадянина: наприклад, «5 простих кроків як змінити свій ліфт», «5 простих кроків як прибрати парк», ми пишемо блоги про те як взяти дозвіл на малювання муралу тощо. Нещодавно надрукували «Дивовижні Блокноти» - блокнот із ілюстраціями та інструкціями на соціально-корисні теми. Прості кроки для відновлення ліфту, пояснення, що таке «запит на публічну інформацію», натхненні листівки про добросусідство та інше». Зараз організація, крім столиці, працює також у Запоріжжі, Дніпрі, Сєвєродонецьку та Маріуполі.

Бобрицький благодійний фонд «Розвиток та благоустрій»

Європа в окремо взятому селі? Це можливо! Доведено досвідом роботи Бобрицького БФ «Розвиток та благоустрій». Організація працює в маленькому селі Бобриця, що під Києвом, всього два! роки. Активісти ефективно діють під гаслом: «Думай глобально, дій локально!». Завдяки зусиллям громади (в селі проживає близько 1,5 тис. осіб) вдалося збудувати нову центральну площу, встановити відеоспостереження по всьому селу, оновити технічну базу комунального підприємства, збільшивши його бюджет у 12! разів. 35 % доходів КП становлять добровільні платежі населення за сервіс, а середню зарплатню робітників збільшено з 1200 (у 2014 р.) до 4300 грн. (у 2016 р.) на місяць. Тут підтримують бібліотеку, при чому не лише постійно поповнюють книжковий фонд, передплачують видання, але й влаштовують зустрічі з авторами. Встановлено баки для роздільного збору сміття, проводяться толоки для ліквідації сміттєзвалищ, повноцінно працює освітлення вулиць, передбачено навіть особливе - Різдвяне. Громадою висадили алею платанів на в'їзді в село. Регулярно проводяться ярмарки місцевих виробників. У фонді підкреслюють: «Ми змінюємо устрій громади. За час нашої діяльності вдалося збільшити бюджет села у 5 разів! Розпочинаємо процес об’єднання громад». Село має свою стратегію розвитку, де передбачена навіть власна програма зі стерилізації безпритульних тварин. Але окрім розвитку благоустрою, Фонд працює над привабливістю села для туристів та відвідувачів. Розроблено напрямок паблік-арт – коли витвори мистецтва презентуються не у стінах музеїв, а оточують глядача саме у суспільному просторі. Це ландшафтний дизайн, стрiт-арт, малі архітектурні форми тощо. Впроваджується колективна практика модернізації спільного простору – коли кожен мешканець села виходить за коло свого двору та залучається до загальної справи. Зрозуміло, що це формує зовсім інше ставлення до території за межами «приватного» - вона отримує частину праці та енергії кожного мешканця, та набуває цінності в його очах. До того ж, зміцнюються сусідські зв’язки, а спільний час, наповнений колективною працею на загальну користь, набуває нового сенсу. Так з величезним успіхом відбувся Том Сойєр Фест, під час якого митці створили на паркані портрет Мони Лізи: якщо сфотографувати кожну секцію окремо і з'єднати усі знімки в суцільне зображення - вийде відомий шедевр Да Вінчі. У селі дуже успішно розвивається скульптурний парк Бобриці, де сучаснi скульптори з мировими іменами експонують власні роботи, зроблені під час перебування на щорічному мiжнародному скульптурному симпозіумі. Bobritsya ART Village. Також тут вперше відбувся Чемпіонат України з тріатлону. Триває процес створення Національного парку «Приірпіння та чернечий ліс» навколо села Бобриця.

Фонд громад «Рідня»

Фонди громад – це форма ефективної взаємодії бізнесу, влади та громадськості, акумуляції ресурсів для вирішення нагальних проблем громади та задоволення потреб її мешканців. Благодійний фонд «Фонд громад «Рідня» (працює у Львівської області), відрізняється від інших, в першу чергу, тим що створений за сприяння Стрийської єпархії Української греко-католицької церкви та кредитної спілки «Вигода», багатолітня довіра до яких передалася й «Рідні». За п’ять років діяльності було сформовано структуру низових представників фонду (волонтерів), котрі долучаються до роботи через «обслуговування» благодійних скриньок, а їх встановлено більше 300 у трьох районах Львівської області, та містах, де є відділення КС «Вигода». Протягом року фонд «Рідня» збирає через ці скриньки пожертв на суму понад сто тисяч гривень. У фонді громад сформовано ендавмент (від англ. endowment – цільовий фонд, призначений для використання в некомерційних цілях), котрий дозволяє оплачувати оргвидатки фонду із відсотків, а не використовувати для цього благодійні пожертви. Як зазначає директор організації Оксана Шмілик: «Ми даємо місцевим громадам, ініціативним групам інструмент – невеличкий грант, завдяки якому вони реалізують свої ідеї, проекти, залучаючи до них членів громади та кошти небайдужих людей». Так, за участі «Рідні» створено Фонди громад у селах Гірне, Малі Дідушичі і Великі Дідушичі. Таким чином поширюється позитивний досвід змін, мешканці власними зусиллями перетворюють свої містечка та села на краще. Фонд громад «Рідня» має успішний досвід у проведенні Конкурсів проектів. За увесь час діяльності фонду таких конкурсів було проведено чотири, підтримку отримали 38 громадських організацій, ініціативних груп, навчальних закладів. Загальна сума на ці проекти становить 255,5 тис. грн. Дитячий майданчик в селі, літні табори для діток з особливими потребами, їдальня для безхатченків – ось лише кілька успішних проектів, котрі продовжують працювати для добра місцевих громад. Фонд громад «Рідня» також навчає писати проектні заявки тих, хто бажає займатися благодійною діяльністю, знаходити партнерів, супроводжувати їх виконання та оцінювати результати. «Незважаючи на те, що у бібліотекарів не було достатньо досвіду для отримання великих грантів, вони «замахнулися» підготувати проект на 60 тис. грн. Така співпраця з Фондом дала результат – дитяча бібліотека підготувала цікавий проект на створення сенсорної кімнати для діток з особливими потребами в приміщенні міської бібліотеки і виграла грант серед багатьох претендентів, - розповідає пані Оксана. - Очікувана перемога в конкурсі принесла майже 50 % потрібних коштів. Хтось би міг розчаруватися, бо ще стільки ж треба шукати, але бібліотекарі не зупинилися: дізнавшись про технологію фандрейзингу від «Рідні», почали діяти, і в результаті відгукнулося близько десятка небайдужих (керівники торгових підприємств, підприємці та інші благодійні фонди), небхідна сума була зібрана.

Громадський фонд «Суми

«Ми робимо те, на що здатен кожен!» - під таким гаслом працює Фонд громад у Сумах. І команда фонду доводить це конкретними справами. Оскільки створення організації співпало з початком конфлікту на Донбасі, то найпершим своїм завданням активісти вважали відповісти на виклики війни. Координатор програми «Авто для АТО» Дмитро Зінченко пояснює: «Ми збираємо кошти на викуп машин, купівлю необхідних запчастин та матеріалів для ремонту, і наші хлопці-волонтери доводять машини до ладу. 16 наших УАЗів, відновлених на 2016 рік зараз, працюють на війні. Крім того, в рамках цієї програми, ми започаткували співпрацю з виконавчою службою управління юстиції, яка передає легкові іномарки з майданчику для конфіскованих авто. Звичайно, стан автівок, які простояли по кілька років, потребує чимало вкладень, але нам вдалося відновити 4 переданих автомобілі». Також громадський фонд «Суми» зібрав майже 125 тис. грн. в проекті «Збери аптечку для солдата», діє постійна програма юридичної та психологічної підтримки сімей воїнів АТО, розвивається напрямок допомоги пораненим. На початку 2015-го року в Сумській області формувалася 58-а мотопіхотна бригада ЗСУ. Перед сумською громадою постало питання розміщення військової частини, і було прийняте рішення відремонтувати занедбані казарми в с. Радьківка. Фонду «Суми» довірили адмініструвати цей проект вартістю 4 млн.грн. Всього за якихось два роки роботи активісти завоювали велику довіру у місцевої влади, бізнесу та пересічних мешканців. Про це свідчить і той факт, що коли був ініційований проект Меморіалу Героїв на місці поховання на Центральному цвинтарі м. Суми, то родини загиблих звернулися до Фонду з проханням взяти кошти, виділені їм владою на спорудження пам’ятників, та адмініструвати цей проект! Родини разом обговорювали ескізи, долучалися до планування території, але фінансову частину прозоро веде громадська організація. «За час діяльності Фонду ми залучили приблизно 5,5 млн. грн. на вирішення актуальних проблем та потреб громади, - розповідає директор Фонду Олександра Мартиненко. – Ми пишаємося тим, що працюємо відповідально та прозоро, вся інформація про реалізовані проекти, надходження та витрати є на сайті. Про нас дізнається все більше людей і не лише в Сумах, а й в області. Наприклад, дізнавшись із ЗМІ про нашу програму «Тонна добрих речей» (збір одягу, взуття та розподіл його до дитячих закладів, інтернатів тощо), люди стали привозити речі з районів, 2-3 рази на тиждень наші волонтери все це сортують та розвозять за призначенням». «Ми всіхні, - продовжує пані Олександра, посміхаючись. – Ми відкриті до будь-яких ініціатив, до нас може звернутися кожен». І це – правда. Зараз активісти працюють над ідеєю створення Банку молодіжних ініціатив, а також замислилися над пропозицією мешканців облаштувати велодоріжки у місті – звичайно, розробляють проект разом з ініціаторами.

Центр соціальних інновацій «Impact Hub Odessa»

Impact Hub Odessa — центр соціальних інновацій, коворкінг і конференц-центр. Спільнота, що вже три роки поспіль організує взаємодію та системно підтримує проекти соціального підприємництва в Україні. Центр соціальних інновацій, коворкінг і конференц-центр в одному місці. Місці, де народжуються та втілюються ідеї, відбуваються робочі зустрічі і культурно-освітні події, проводяться конференції та великі бізнес-заходи «під ключ». Impact Hub Odessa є частиною міжнародної спільноти Impact Hub Global Network, що має на меті об’єднати підприємців й інноваторів усього світу для позитивних змін навколишнього світу. Співзасновник Impact Hub Odessa Єгор Гребенніков відзначає: «Тисячі людей вже понад три роки надихають один одного, допомагають зробити перші кроки. Ми надаємо соціальним інноваторам можливість відшліфувати свою ідею щодо поліпшення світу до такого рівня, щоби вона отримала реальний шанс на втілення». На сьогодні в рамках програм Impact Hub Odessa реалізовано 61 бізнес-проект та 107 соціальних.

«Центр громадських ініціатив»

БФ «Центр громадських ініціатив» діє в м. Перечин Закарпатської області майже 20 років. Його місія - сприяти розвитку громадянського суспільства, підтримуючи громадські ініціативи. В цьому невеличкому райцентрі з населенням 8 тисяч людей ефективно працює організація, яка не тільки проводить просвітницькі та благодійні заходи по всьому Закарпаттю, а й розвиває місцеві громади, розробляє статути, роз’яснює, як провести громадські слухання, збори громадян, розібратися у місцевих бюджетах, процесі децентралізації, а також розвиває мале підприємництво в галузі зеленого туризму. За підтримки Фонду створено інформаційно-туристичний центр та міні-музей міста Перечин, зібрано базу даних зелених садиб, розроблено кілька туристичних маршрутів – в результаті тільки за минулий рік тут побувало близько тисячі туристів. Центр громадських ініціатив надає гранти на втілення соціальних проектів, навчає тих, хто хоче розвиватися як НДО. «За роки нашої діяльності ми допомогли створити, зареєструвати та навчили активно працювати біля 10 організації громадянського суспільства, які зараз є життєздатними», - розповідає керівник Фонду Андрій Вишняк. Одна з таких організацій завдяки гранту відкрила в селі дитячий садок короткотермінового перебування, до цього там не було жодного дошкільного закладу. Одним з найбільших своїх досягнень у Центрі вважають успішну децентралізацію: в результаті об’єднання громади, до якої тепер увійшли п’ять найближчих сіл, місцевий бюджет збільшився у 8 разів! Також вдалося мінімізувати податки, а села отримали більше фінансів на розвиток.

«Подільська громада»

БФ «Подільська громада» працює як класичний фонд громади, тобто поєднуючи ресурси бізнесу, влади та мешканців Вінниці, спрямовує їх на вирішення конкретних проблем. Запуск ліфтів у школах, облаштування пандусів та кімнати гігієни у театрі чи-то установка пам’ятника Т.Шевченку – принцип один: навіть якщо підприємці або місцева влада надали кошти, участь пересічних мешканців (матеріальна чи нематеріальна) обов’язкова. У такий спосіб люди долучаються до спільної справи, проявляється солідарність, відповідальність та формується справжня громада. Як й інші фонди громад, Подільський надає гранти на громадські ініціативи. Щоб стимулювати людей бути проактивними, у «Подільській громаді» вдаються до нестандартних підходів. Формат «Швидкі побачення» уявляє собою 5-хвилинні презентації ідей потенційним донорам, на «Громадській кухні» зустрічаються представники державних, недержавних та комерційних організацій готують страву та спілкуються, народжуючи нові проекти… У Вінниці відбувся перший в Україні аукціон проектів - це публічний захід в рамках Клубу Донорів. Конкурсна комісія відібрала кращі 5 заявок з 20, поданих на розгляд, і 65 місцевих бізнесменів-донорів їх підтримали спільним фінансуванням. В результаті було видано 26 книг шрифтом Брайля та 17 аудіокниг; велисипедисти та поліцейські провели уроки для школярів, які навчаються в 2 зміну, по безпеці на дорогах, роздали флікери (наклейки, значки, що відбивають світло в темряві); відбувся комплекс просвітницьких заходів щодо збереження природи та екскурсія на сміттєсортувальну лінію; заасфальтовано ділянку стежки, по якій ходять школярі, раніше прохід був нереальним, а тепер там є стенди з абетками (українська, англійська і жестова мова), 12 правил бережливого ставлення до природи, табличка множення, поручні для людей з інвалідністю. Серед переможців були й ЕКОтінейджери – для них провели тренінги для підлітків, як правильно спілкуватись в ефірі, як цікаво доносити до людей свої ідеї, записані та випущені ефіри по екології на радіо. «Ми ведемо міську інформаційну кампанію, як правильно сортувати сміття та для чого це потрібно, - розповідає директор «Подільської громади» Олена Данілова. Були проведені квести в школах, дворові акції, публічні акції на усіх загальноміських святах, випуск календаря 12 корисних звичок, розповсюджено календприки, закладки, інфо-буклети, проведено екскурсії на полігон, тренінг по бережному домогосподарству».

Вільний простір «Вільна Хата»

«У Хаті можна бути самим собою, розслабитися та відчути себе вільним від буденності. Тут можна поспівати, потанцювати, пограти на гітарі, провести репетицію гурту, послухати цікаву людину, почитати книжку, подивитися фільм, зробити домашнє завдання, попити кави чи перекусити. Це місце обміну - ідеями, думками, книжками та обіймами», - так описують активісти свій вільний простір «Вільна Хата». Ідея створення такого незалежного креативного майданчику не тільки прижилась у Краматорську, а й стала заразливою для сусідніх міст – досвід «ВільХи» швидко поширився на 9 міст Донеччини. Великим попитом користуються заходи неформальної освіти – молодь активно відвідує тренінги, презентації, зустрічі з цікавими особистостями з усієї України. Раніше в місті нічого подібного не було. Регулярно відбуваються музичні, поетичні вечори. Тут підтримають вашу цікаву та корисну ідею: так, старшокласник однієї з краматорських шкіл, який захоплювався рок-музикою та сам грав на гітарі, став ініціатором фестивалю «ПрапоРок» - захід вперше відбувся на День Українського Прапора. Дві дівчини, які відвідували тренінги «ВільХи», захопилися ідеєю створення соціального підприємства, на якому б працювали люди з інвалідністю. Написали перший проект, отримали обладнання, набрали майстрів, і тепер вони вручну розписують футболки та продають через інтернет. І тут дійсно задіяні люди з інвалідністю - від бухгалтера до дизайнера. Одним з напрямків роботи «ВільХи» є творча майстерня: тут виготовляють вироби з дерева, асортимент дуже широкий. А як все почалося? Так само прийшов відвідувач і запропонував разом робити дерев’яні сувеніри. Підтримали, запустили, від сувенірів швидко перейшли і до виготовлення диванів, лавок та іншого. Періодично один з виробів дарується місту – наприклад, якась креативно виготовлена лавочка, яку встановлюють у сквері. На базі майстерні також відбувається безкоштовне навчання ремеслу – для всіх, хто хоче створювати дерев’яні шедеври.

Західно-український ресурсний центр

Західно-український ресурсний центр – одна з найдавніших (працює з 1994 р.) та найпрофесійніших громадських організацій в Україні. Працює за багатьма напрямками, підтримуючи громадські ініціативи. Якщо говорити про найцікавіші приклади впливу ЗУРЦ на розвиток громад, то ось варто згадати про роботу з економічного розвитку громад в Івано-Франківській області. «З 2009 року ЗУРЦ працює з громадою с. Чесники, Рогатинського району Івано-Франківської області. В рамках цієї співпраці успішно реалізовано ряд соціально важливих ініціатив, зокрема створено інформаційний центр на базі бібліотеки, завершено будівництво сільського стадіону, облаштовано дитячий садок і громадську пасіку, - розповідає координатор по зв’язках з громадськістю центру Соломія Саврук. - Наприкінці 2012 року в селі створено обслуговуючий кооператив «Еком», який зараз спеціалізується на зборі і переробці молока. Ідея кооперативу полягала в тому, щоб, з одного боку, дати можливість для отримання додаткового доходу жителів села, власників корів, а з другого – створити передумови для розвитку малого бізнесу. За нашої підтримки «Еком» обладнав виробниче приміщення, де відбувається пастеризація молока, і воно постачається до Рогатинської районної лікарні і районного будинку людей похилого віку. У 2014 році кооператив розпочав виробництво напівтвердих сирів. Сьогодні зареєстровано торгову марку «Чесниківський сир», і виробляється п’ять видів сиру». Також велику увагу ЗУРЦ приділяє і розвитку діалогу між громадськістю та владою, працює над підвищенням публічності органів місцевого самоврядування України. Центр став базою для навчання місцевих рад з питань прозорої роботи органів місцевого саморядування, в результаті чого 28 міських і районних рад з різних регіонів країни запровадили трансляції засідань сесій, відтепер кожна з цих рад доступна для журналістів та громадян в режимі онлайн.

Об'єднання громадських організацій Луганщини

Один з кризових регіонів України на Форумі буде представлений аж тринадцятьма організаціями, на специфіку роботи яких впливає «особливість» Луганської області: з початком війни більшість професійних громадських діячів виїхала, натомість з’явилися активні переселенці, що погано інтегровані в місцеві громади і досі сприймаються як «чужинці»… Існуючі організації працюють за різними просвітницькими напрямками (антикорупція, децентралізація, права людини, примирення, місцева демократія, молодіжні дебати), консультують людей з різних питань, також зусилля спрямовані на гуманітарну допомогу та відновлення пошкодженої інфраструктури. Найбільшого впливу на життя громади на сьогодні вдалося досягти ГО «Агентство стійкого розвитку Луганського регіону» - тут аналізують соціально-економічні проблеми, обговорюють з громадськістю і передають рекомендації владі. Також Агентство взаємодіє з потужними міжнародними донорськими структурами, залучаючи кошти для втілення конкретних проектів в рамках Стратегії розвитку Луганської області до 2020 року. Один з найбільш вдалих та системних для роботи в майбутньому – створення нового формату неприбуткової установи разом з обласною державною адміністрацією – Агентство Регіонального Розвитку Луганської області за підтримки Програми Розвитку ООН. Також багатьом в Україні відомі успішна діяльность ГО «Східна правозахисна група», яка досліджувала стан прав людини, які перебувають в ув’язненні на території «ЛНР». Завдяки доповіді директора організації Павла Лисянського, на засіданні ПАРЕ, де йшлося про використання цих ув’язнених в якості рабів, була прийнята резолюція, згідно якої ведуться переговори про передачу 400 в’язнів українській стороні.