Увійти Зареєструватися

Вхід до Вашої сторінки

Логін
Пароль *
Запам'ятати мене

Бібліотека

Тетяна Гончаренко: «Громадським активістам потрібно вчитися працювати над створенням структури організації та побудовою внутрішніх комунікацій»

Goncharenko 

Громадські організації, які активно працюють на теренах України, усе частіше звертаються до фахівців і експертів, аби перейняти новий досвід, отримати фахову консультацію і підтримку, розпочати новий етап діяльності. Яка тематика організаційного розвитку найбільше цікавить громадських активістів і чого їм не вистачає в роботі – розпитуємо в директорки агенції "Параграф", тренерки Тетяни Гончаренко, котра в межах проекту "Платформа розвитку громадянського суспільства Маркетплейс" провела для представників третього сектору чимало навчань і консультацій. 

 

- Пані Тетяно, з вашого досвіду, які теми є найбільш запитуваними у представників громадських організацій?

-  Якщо проаналізувати запити всього громадського сектору в Україні, то найбільш актуальними є теми стратегічного планування, проектного менеджменту, оперативного планування і фандрейзингу. На платформі «Маркетплейс» переважна кількість запитів стосується стратегічного планування діяльності організації. Крім цього, у громадських активістів є дуже великий запит на роботу з волонтерами, на організацію внутрішніх комунікацій. Дуже важливе питання: чи розуміють вони, яким чином не тільки залучати до себе готових працювати на себе на безоплатній основі людей, а і як організовувати цю діяльність? Адже потрібно ж уміти описувати процеси, вибудовувати функціонал, навчати співробітників-волонтерів, а також якимось чином їх мотивувати. Адже найбільша частина мотивації є нефінансовою.

Один із найважливіших моментів - навчати не тільки реалізовувати проекти в тому переважно хаотичному форматі, як це роблять громадські активісти, а й розуміти, до якої глобальної мети веде їх діяльність. Потрібно бачити стратегію власного розвитку та слідувати їй системно.

- Які з тем, на Вашу думку, є важливими в діяльності громадських організацій, але вони не звертають на них увагу?

- Громадським активістам потрібно вчитися працювати над створенням структури організації та побудовою внутрішніх комунікацій. Це значно спрощує діяльність громадської організації, підвищує її ефективність, бо дуже часто проблеми виникають саме через неструктурованість і нерозуміння того, що ти і для чого робиш. Із мого досвіду, для волонтерів і навіть членів колективу важлива насамперед не настільки фінансова складова, як ціннісні орієнтири. 

Ще один важливий момент, який кожній організації варто проговорити, – на що саме готовий кожен зі співробітників організації або її волонтерів, що саме цікаво і хотілося б робити, у чому є особистісне зростання та перспектива? Це той момент, який найчастіше взагалі пропускають в обговоренні спільної громадської діяльності. У громадських активістів є дві крайнощі: 1) висока заформалізованість, намагання жорстко відповідати прописаним правилам 2) узурпація влади, та небажання слідувати жодним правилам, навіть тим, яким потрібно слідувати за законодавством. Окрім того, громадські активісти багато втрачають, не приділяючи достатньо уваги моніторингу  та оцінці своєї діяльності або конкретного проекту .

- Скільки часу громадська організація має приділяти увагу організаційному розвиткові: годину щодня, якийсь день у тиждень чи окремого часу не потрібно? Хто має відповідати за це?

- Усе залежить від того, яка це організація, на якій території вона працює і які завдання перед собою ставить. Якщо організація велика, має розгалужену мережу, то має бути окрема людина, яка б координувала діяльність осередків, спрямовувала їх дії в потрібне русло. Якщо організація локального рівня, або вузькопрофільна, то важливо, аби всі члени колективу бачили одну стратегічну ціль і працювали на її досягнення. В цьому випадку варто хоча б раз у місяць проводити робочі наради – обговорювати процеси й подальші плани діяльності. Зазвичай, за всі процеси в таких організаціях відповідають керівники чи їх заступники.

А що робити, якщо в членів організації з’являється розбіжність поглядів щодо її діяльності, наприклад, - щодо реалізації окремих завдань, розвитку, структури, функціональних обов’язків тощо?

- Знову ж варто розуміти причину. Якщо організація постає перед стратегічними змінами, дуже важливо, чи керівник одноосібно приймає таке рішення, чи в процесі бере участь колектив. У випадку залучення всіх членів колективу супротив практично неможливий.

Насправді, найкращий варіант вирішення конфліктів – їх попередження. Якщо виникає момент непорозуміння і назріває конфлікт, то постає питання, що саме викликає цю проблему? Це може бути непорозуміння, яке виходить із власних потреб кожної конкретної людини (коли хтось чогось недодав, недопояснив), тобто конфлікт на рівні бажань, інтересів, або цінностей.  Варто подумати про цю проблему з позиції досягнення спільної ціннісної мети - це спростить загальне розуміння конфлікту і дозволить співвіднести мотивацію кожного члена організації і волонтера із загальною місією.

 - Із огляду на Ваш досвід спілкування із громадськими активістами, на що б Ви побажали їм звертати більшу увагу? Що можна порадити тим організаціям, які щойно створені і прагнуть розвиватися?

- Є дві рекомендації. Перша, більш загальна, – шукати максимально ефективні шляхи вирішення поставленої мети, над якою вони працюють, а також дати відповіді на питання, щоб максимально зрозуміти для самих себе:

  • для чого я приходжу в цю громадську організацію?
  • що саме я хочу змінити?
  • до чого я можу рости і як реалізовуватися?
  • як для мене буде корисна ця громадська діяльність?

Виходячи з цієї позиції та мети громадської організації і потрібно створювати персональну модель поведінки. Розуміючи, якою вона буде, можна вибудовувати ефективну стратегію розвитку організації.

Друге, що важливо врахувати, – застосування напрацювань у бізнес-сфері до соціальних проектів. І перше, з чого варто почати – це орієнтація на конкретний, вимірюваний результат. За умови того, що ми розуміємо, до якої цілі хочемо прийти, нам значно простіше до неї рухатися.