Регіональний Форум розвитку громадянського суспільства в м.Одеса

Ключовою цінністю Форуму розвитку громадянського суспільства "Культура миру: єдність у  різноманітті", що відбувся в Одесі 24 квітня 2015 року, стало бажання учасників почути один одного та знайти шляхи вирішення нагальних проблем, які постали перед країною. Про це говорили представники влади, журналісти, донори, громадські та міжнародні організації - загалом 250 осіб з понад 190 організацій Півдня, Сходу та Центру України. 

Зоя Казанжі, радниця голови Одеської ОДА:  «Найголовніша проблема нас усіх що ми не чуємо один одного... Влада не розуміє, або не чує, не бачить чого потребує суспільство. Суспільство не розуміє що робить влада. А коли ми починаємо розмовляти, часто виявляється, що і одні, і інші стоять на однакових позиціях».

Сергій Гармаш, головний редактор «ОстроВ»: «Такі форуми, коли ми можемо почути один одного, навести якісь аргументи – це не просто дискусія. Це дискусія про мир в мирній тональності. Ми не сперечаємось, ми просто спілкуємось один з одним».

Олена Павлова, радниця міського голови Одеси: «Одеса як багатофункціональне, багатокультурне, багаторелігійне місто має унікальні традиції осягнення миру та досягнення взаєморозуміння. Тому це абсолютно логічно, що сьогодні, в такий важливий переламний момент для країни, країна звернула увагу на Одесу, для того, аби саме тут провести захід, який покликаний навчитися слухати один одного, навчитися  бачити один одного, навчитися розуміти спільний напрямок руху».  

Експерти запропонували українцям шукати спільне благо

Аби допомогти учасникам почути один одного, організатори запропонували знайти спільні цінності. Та запросили до панельної дискусії «Ціннісна карта України» низку блискучих спікерів: Олексія Арестовича, Сергія Гармаша, Ірину Бекешкіну, Максима Лацибу та Зою Казанжі. 

Олексій Арестович зазначив, що «сьогодні ми маємо шукати загальне благо, яке здатне об’єднати всі прошарки суспільства, і прибирати перешкоди, які стоять на шляху до цього. Важливо усвідомити і прийняти те, що ми надзвичайно різні і ціннісні конфлікти у нас виникатимуть завжди, але ідея витворення загального блага – це ідея єднання». 

Допомогти в пошуку спільного блага може соціологія. Так, Ірина Бекешкіна, директор Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва, представляючи результати опитування «Що об’єднує та роз’єднує українців», яке фонд провів на початку цього року, наголосила на тому, що найбільшу ефективність для примирення українців мали б перемога у війні (36 %), реальна боротьба з корупцією (35%), покращення соціально-економічного стану в країні (34 %). 

Після завершення дискусії учасники Форуму висловили власне бачення того, яке благо/блага може об’єднати українців:

«Потрібно, аби кожен українець відчув себе господарем. Вдома, в родині, на вулиці, в місті, в країні. І коли велика кількість людей це збагне, почнуться інші процеси в країні. Зовсім інакше відбуватиметься процес виборів. Не тому що симпатичний чи красиво говорить. А тому що ми хочемо обрати ефективного менеджера».

«Свобода, незалежність, цінність солідарності за долю країни і за те, якою вона буде в перспективі. Пошук і розуміння того, що ми, представники різних секторів, повинні разом домовитися про нові правила гри. Мені здається, що країна потребує нового суспільного договору. Адже всі розуміють, що потрібно жити по-новому, але як це зробити ще не розуміють. Тому потрібно досягнути певного консенсусу між громадськістю і владою, з тим, що давайте разом будувати якусь нову реальність, разом рухатися в одному напрямку». 

25 запрошених спікерів та модераторів допомагали учасникам Форуму в налагодженні ефективного діалогу

Після того, як учасники почули один одного, вони почали виробляти конкретні ідеї та рекомендації в ході "круглих столів" та дискусій, що розпочалися на Форумі. Юлія Герзанич, модератор обговорення «Вимушені переселенці: проблеми, шляхи вирішення, роль організацій громадянського суспільства» зазначає: «Коли ми спілкувалися про переселенців у травні минулого року, то просто намагалися окреслити коло проблем, з якими нам доведеться працювати. За цей рік громадські організації накопичили значний досвід. І тепер є перелік конкретних запитань, які потрібно озвучувати, вирішувати та ділитися з іншими практичним досвідом їх вирішення. Зокрема: як стимулювати переселенців не знаходитись на постійному утриманні у держави та брати на себе відповідальність за власне життя? Як допомогти студентам з Донецької та Луганської областей, які наразі не мають можливості орендувати власне житло? Наразі переселенці перестали сподіватися на державу та почали самостійно вирішувати проблеми, що виникають. Більше того, вони зрозуміли, що старі способи вирішення вже не ефективні, потрібно підходити креативно та нестандартно. Про це свідчать, наприклад, історії успіху переселенців-підприємців, фермерів тощо». Учасники "круглого столу" закликали дерслужбовців створити єдину інформаційну політику щодо вимушених переселенців, яка допомогла б сформувати позитивне ставлення приймаючої громади до переселенців. 

Учасники та донори вирішили об’єднатися в інформаційні та фінансові платформи для вирішення проблем вимушених переселенців, обміном інформацією та ресурсною підтримкою. Такі результати були досягнуті, зокрема, під час HUDE PARK "Donors speech", у ході якого 6 донорських організацій презентували свої пріоритети в роботі з громадянським суспільством.

Гості та учасники Форуму поділилися враженнями від події:

Ірина Бєкєшкіна: "Мене можна вважати ветераном громадського руху, і я пам’ятаю, що кілька років тому на подібних зібраннях всі знали один одного в обличчя. А тут я бачу дуже багато нових людей, яких я не знаю і це дуже добре. Це означає, що розвиток громадянського суспільства, після всіх цих подій, отримав могутній імпульс. І дуже добре, що є організації, які допомагають цій рослині вирости, дають якийсь живильний грунт, для того, щоб ми зібралися, спілкувалися".

Максим Лациба: "Люди очікують, що Президент, Уряд і Верховна Рада зараз приїдуть до них, приберуть, зроблять благоустрій і помиють під’їзди. Ні, цього не буде. Коли ми говоримо про децентралізацію, це означає передачу відповідальності. Тобто тепер громада відповідальна за те, що не працює комунальний транспорт. Вона відповідальна за роботу шкіл і місцевих лікарень. Десь там в Києві хтось за нас наші проблеми не вирішить!"

Олександр Ярема, керівник департаменту взаємодії з громадянським суспільством Адміністрації Президента України: «Особливість цього форуму – його тематика. Тут цільова аудиторія - громадські організації, які працюють з переселенцями. Це новий сектор, якого ніколи не було. Тут багато людей, які відносно недавно долучилися до громадського сектору, для яких це новий досвід. Для них багато речей є певним відкриттям. Поза тим дуже позитивним є синергія і бажання щось змінювати. Є велика доля ентузіазму. Люди приїхали обмінятися досвідом та знайти точки дотику один з одним, з тим, щоб працювати більш ефективно. І, мені здається, Форум гарно справляється з цим завданням». 

Одеський Форум став особливим

Володимир Шейгус, виконавчий директор ІСАР Єднання: "В Одесі до процесу організації Форуму долучилися не лише громадські організації, а й бізнес, зокрема креативний центр Impact HUB Odessa. Тут нестандартний формат – приміщення щогодини трансформується, і це символічно, оскільки громадські організації, які зібралися тут, також мають постійно мають змінювати, трансформувати підходи для вирішення проблем, які постали перед українським суспільством". 

Форум став платформою для обговорення тем, які хвилюють суспільство. Тут збираються ідеї, аналізуються виклики та пропонуються варіанти їх вирішення. Ми бачимо, як наші форуми допомагають побачити нові можливості і дають гарний поштовх замислитися, що потрібно починати з себе. Сподіваємось, що кожен учасник форуму після повернення додому задасть чи продовжить задавати собі запитання «А що я можу сьогодні зробити для себе, для свого оточення, щоб завтра ця країна стала такою, в якій я хочу жити?» 

P.S. Фотографії Форуму є на сторінці події в мережі facebook.